Методичний семінар з теми:
«Значення аналізу та самоаналізу заняття
для розвитку професійної компетентності педагога»
Сильним, досвідченим стає той педагог, який уміє аналізувати свою працю...
В. О. Сухомлинський
Мета семінару: ознайомити педагогів
з різними варіантами аналізу та самоаналізу заняття гуртка, сформувати вміння аналізувати
свою педагогічну діяльність, прагнення до професійного самовдосконалення.
Завдання
семінару:
- розглянути
різні схеми аналізу та самоаналізу заняття;
- визначити
основні аналітичні здібності та вміння педагога, необхідні для підвищення
якості освітнього процесу;
- формувати у
педагогів навички визначення переваг та недоліків у своїй роботі, здатність до
критичного аналізу;
- сприяти
виробленню у педагогів постійного бажання вдосконалювати свій професійний та
особистісний рівень.
Хід семінару
Привітання
учасників семінару.
Повідомлення
теми та мети семінару.
Інформаційне
повідомлення (10 хв.).
Заняття —
основна форма навчання в позашкільному навчальному закладі. Заняття охоплює
усіх дітей. Тому, потрібно, щоб воно обов’язково було сучасним, методично
грамотним, цікавим.
Навчально-виховний
процес у позашкільних закладах відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами,
використанням нестандартних методів і прийомів роботи, атмосферою доброзичливості
і можливістю самостійного вибору дитиною напрямів діяльності.
Заняття в
гуртку – це та навчальна ситуація, де не тільки викладаються знання, а й
розкриваються, формуються та реалізуються особистісні особливості вихованців.
Враховуючи специфіку
роботи в гуртках, кожен керівник вишукує, випробовує власні знахідки, що відповідають
його напряму роботи, його вихованцям.
Однак, є
загальні вимоги до організації і проведення занять, яких потрібно
дотримуватися.
Адже,
аналізуючи загальний стан проведення педагогами занять в гуртках, ми виявили
деякі недоліки:
- невміння
якісно побудувати заняття;
- незавжди
правильно складений план-конспект проведення заняття;
- не
приділяється належна увага мотивації вихованців до заняття та актуалізації їх
знань;
- тема, мета
заняття не оголошується зовсім чи оголошення не адаптоване до сприйняття дітей;
- не завжди
проводиться оперативна перевірка якості виконання вихованцями завдань;
- відсутня
диференціація навчання;
-
нераціонально використовується час заняття;
- не достатнє
врахування інтересів, захоплень вихованців тощо.
У зв’язку з
цим, пропонуємо розглянути питання аналізу та самоаналізу якості проведення
занять в гуртках.
На сьогодні
розроблено багато схем аналізу заняття, побудованих на різних підставах. Процес
аналізу заняття багатосторонній: це психологічні особливості особистості
педагога, його діяльність на занятті, організаторські, комунікативні,
пізнавальні здібності, дії з засвоєння навчального матеріалу, вироблення
необхідних умінь та навичок та ін.
Сам по собі
аналіз заняття як процес усвідомлення та самопізнання формує у керівників
гуртків аналітичні здібності, розвиває інтерес і визначає необхідність вивчення
проблем навчання та виховання.
Уміння
проводити спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх,
узагальнювати і робити науково обґрунтовані висновки служить ефективним засобом
вдосконалення професійно-педагогічної майстерності. Професійна компетентність
базується на умінні облікувати та оцінювати педагогічну діяльність: самоаналіз
і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності. Зміст готовності педагога
до діяльності виявляється в узагальненому умінні педагогічно мислити, що
передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а
також рефлексивних умінь.
Пропонуємо
оцінити себе в професійному просторі, виявити складнощі, які виникають у
педагогічній діяльності та в колективі колег і вихованців. Для цього спробуємо
деякі вправи, які до того ж допоможуть знайти шляхи для вирішення проблем.
Вправа
«Дерево мого "Я" (20 хв.).
Мета:
Усвідомлення себе в системі професійного та особистісного спілкування;
усвідомлення професійних утруднень.
Хід вправи:
Ведучий:
«Давайте здійснимо екскурсію вглиб власного "Я". Це "Я"
можна зобразити у вигляді дерева з різними гілочками і коренями. Корені - це
підгруддя, на яке ви спираєтеся у вашому житті, в т.ч. професійному. Стовбур,
гілки – це ваші професійно-особистісні якості, що ведуть вас по життю, в т.ч.
педагогічному. Це основні ваші гідності, що допомагають вашому професійному
зростанню. Вони можуть бути пишні, повні життя, а можуть засихати. Які причини
можливого ураження вашого дерева? Вони зовнішні чи внутрішні? Кульки омели, яка
паразитує на дереві, дупла позначатимуть ті недоліки, які заважають вам у
професійному зростанні. Якими вони будуть? Позначте їх у відповідних місцях
дерева. Які зовнішні «процеси», «об’єкти» сприяють або перешкоджають вашому
професійному становленню, включенню в професійну спільноту? Намалюйте їх. Чи є
на вашому дереві плоди. Що вони позначають?».
Після індивідуальної
роботи, учасники об’єднуються в групи: 1 – зображує узагальнений образ «Я - професіонал»,
вказуючи якості, об’єкти, які сприяють професійному становленню, самореалізації
тощо. 2 – зображує узагальнений образ «Перешкоди становлення мого професійного
Я», вказуючи якості, об’єкти, які перешкоджають професійному становленню,
самореалізації тощо.
Вправа «16
асоціацій» (15 хв.).
Мета:
виявлення асоціативних уявлень про роботу та перешкод до задоволення від
роботи; аналіз напрямків для професійного зростання.
Матеріали:
аркуші паперу формату А4, фломастери (олівці) за кількістю учасників.
Хід вправи:
Горизонтально
покладений лист формату А4 ділиться на 5 рівних вертикальних колонок. В першій
колонці записуються 16 асоціацій на слова «моя робота». В другу колонку пишемо
асоціації на слова з першої колонки, попарно їх об'єднуючи: асоціація на перше
і друге слово, асоціація на третє і четверте слово, потім — на п'яте і шосте і
т.д. Таким чином, в другій колонці отримуємо вже вісім асоціацій. В третій
колонці процедура повторюється, і ми отримуємо 4 слова. Продовжуємо до тих пір,
поки в останній, п'ятій колонці не залишиться тільки одна асоціація. ЇЇ також
необхідно зобразити у вигляді схематичного малюнка. Тепер у кожного є два
зображення - малюнок перешкоди до задоволення від роботи і образне асоціативне
уявлення про саму роботу. Обговорення та порівняння малюнків, виділення
спільних елементів, аналіз сильних і слабких рис та можливих напрямів для
росту.
Інформаційне повідомлення (2 хв.).
Самоаналіз
заняття - це дуже складна і творча робота, здатна значно просувати педагога у
його розвитку. Самоаналіз - це одне з головних професійних умінь - вміння
здійснювати рефлексію ходу та результатів своєї педагогічної діяльності.
У свою чергу
оцінка професійного майстерності педагога - один з найбільш актуальних аспектів
у роботі адміністрації закладу. Яких же правил потрібно дотримуватися, щоб
здійснити аналіз заняття правильно?
Мозковий
штурм «Правила проведення аналізу заняття» (10 хв.):
1)
Дружелюбність, доброзичливість («чи правильно я Вас зрозуміла, колего?»).
2) Потрібно
шукати в занятті краще, а не гірше.
3) Говорити
коротко й логічно. Не чіплятися до дрібниць.
4) Слухати
інших, не повторюватися.
5) Не
перебивати, міркувати і вступати в діалог.
6)
Аналізувати заняття, що відбулося, а не полемізувати довкола нього.
7) Не повчати
педагога, а надавати рекомендації щодо вдосконалення заняття.
Інформаційне
повідомлення (30 хв.).
Аналіз занять
педагога дозволяє постійно виявляти професійні труднощі, надавати допомогу,
побачити ріст педагога, сприяти успішній атестації. А оскільки основний
показник педагогічної діяльності – це гурткове заняття, то кожному керівнику
потрібно володіти майстерністю його аналізу.
Тому педагоги
повинні бути озброєні різними варіантами аналізу та самоаналізу заняття. Той,
хто проводить заняття, і хто відвідує заняття, повинні бути попередньо
ознайомлені з цілями та схемами передбачуваного аналізу.
Схема аналізу
заняття
1. Готовність
керівника до заняття:
• Визначення
мети заняття, добір ефективних методів та прийомів;
• Наявність
наочних посібників, роздаткового матеріалу;
•
Психологічна готовність до проведення заняття;
• Створення
санітарно-гігієнічних умов.
2. Готовність
дитячого колективу до занять:
• Наявність необхідного
матеріалу, інструментів, літератури;
• Озброєння
дітей методами та прийомами розумової праці, творча спрямованість.
3.Організація
навчально-виховного процесу:
•
Застосування педагогічних методів та прийомів для актуалізації пізнавальної
діяльності, збагачення особистого досвіду дитини;
• Насичення
заняття розвивальними ситуаціями, створення ситуації самоаналізу, самооцінки,
самопізнання;
• Створення
умов для розвитку естетичних почуттів та творчих здібностей вихованців;
• Створення
ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення;
• Домінування
самостійної роботи, варіювання типів самостійних робіт;
• Врахування
вікових особливостей, індивідуальних і колективних запитів та інтересів дітей;
•
Впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес;
• Правильне
мовлення педагога і вихованців;
• Створення
морально-психологічного клімату, здорових міжособистісних стосунків;
забезпечення умов захищеності, прояв довіри і толерантності;
• Ефективне
використання навчального процесу.
1. Висновок:
• Результативність заняття;
• Досягнення
поставленої мети;
•
Ефективність навчально-виховного процесу щодо розвитку творчої особистості,
забезпечення ситуації успіху.
2. Пропозиції та
рекомендації.
Показники якості заняття гуртка
- Готовність
приміщення. Наявність необхідного обладнання, наочних посібників, сучасних
технічних засобів для організації навчального процесу, його практичної частини.
-
Своєчасність початку занять, дотримання вимог до зовнішнього вигляду
гуртківців, забезпечення роботи органів учнівського самоврядування.
- Зовнішній
вигляд керівника гуртка, тон у звертанні, дотримання норм літературної мови,
ступінь емоційності.
- Визначення
мети кожного заняття, доведення її до дітей, запровадження мобілізуючого
початку занять.
-
Відповідність теми занять, його змісту, зв'язок з попередньою темою,
наступність.
- Виховна
спрямованість, використання методів виховного впливу.
- Активність
гуртківців у процесі занять, використання інтерактивних технологій.
Допитливість, творча ініціатива вихованців тощо.
- Закріплення
здобутих знань, вміння та навички у відповідності до профілю гуртка. Повторення
пройденого матеріалу. Наявність міжпредметних зв'язків.
- Раціональне
використання часу на кожному занятті.
- Наявність у
вихованців навичок самостійної роботи з довідковим матеріалом, літературою,
матеріалами Інтернету.
- Наукова
достовірність матеріалу, використання сучасних досягнень педагогічної науки,
сучасних технологій та методів навчання і виховання, передового педагогічного
досвіду.
- Додержання
правил техніки безпеки.
Існують різні
схеми самоаналізу занять:
Орієнтовна
схема самоаналізу заняття № 1
Тема заняття.
Мета
1. Чи
відповідає моє заняття програмі, віковим та індивідуальним особливостям дітей
моєї групи? Як вмотивовувалась діяльність дітей?
2. Чи
правильно мною були визначені і розв'язані на занятті навчальні, виховні і
розвиваючі завдання?
3. Чи
оптимально було визначено зміст заняття, чи відповідає він завданням?
4. Що було
основним, найсуттєвішим на занятті? Чи зуміла я акцентувати увагу дітей на його
вивченні?
5. Чи вдало
визначена структура заняття? Чи була організована на занятті робота з
формування основних умінь, навичок, здібностей дітей? Чи мав навчальний
матеріал зв'язок з життям?
6. Які
принципи, методи і засоби навчання були використані на занятті? Чи були вдалими
вибір і поєднання?
7. Які форми
навчання (фронтальні, групові, індивідуальні) домінували на занятті? Чи були
вдалими їх вибір і поєднання?
8. Чи
об'єктивно і коректно оцінені мною знання дітей?
9. Які
інноваційні методи та прийоми використовувались під час заняття?
10. Чи
здійснювався диференційований, індивідуальний підхід до дітей? Яким чином?
11. Яким
чином побудована взаємодія з дітьми на занятті, яку атмосферу вдалось створити?
12. Чи
досягнуто мету заняття? Що стало причинами невдач, якщо такі були? Як працювати
над подоланням недоліків?
13. Яка
допомога необхідна?
Схема
самоаналізу заняття № 2
1. Загальна
структура заняття.
Основна дидактична
мета заняття: його місце в системі занять з теми, основні моменти заняття,
дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення заняття, використання
часу на занятті.
2. Реалізація
основної дидактичної мети заняття.
Виконання
вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на занятті і даного на
самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу,
організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань,
використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.
3. Розвивальний аспект заняття.
Залучення
учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів,
розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність
знань.
4. Дотримання основних принципів
дидактики.
Принцип
наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і
посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з
практикою, міцності знань.
5. Методи навчання.
Методи
введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю;
відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті;
залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального
процесу.
6. Виховний аспект заняття.
Використання
виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду,
зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання,
використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.
7. Педагог на
занятті.
Підготовка до
заняття, роль конспекту, види діяльності на занятті, контакт з дітьми,
індивідуальний підхід, належний зовнішній вигляд педагога.
8. Робота
гуртківців на занятті.
Підготовка
дітей до заняття, активність на різних етапах заняття, види діяльності,
культура мови, дисципліна, ставлення до гуртка, динаміка працездатності,
моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень
сформованості вміння вчитися.
9. Гігієнічні
умови заняття.
Приміщення,
його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на
день.
Вибір тієї чи
іншої схеми аналізу заняття індивідуальний, залежить від підходу самого
педагога, його бачення.
Вправа
«Методичні пазли» (5 хв.) (робота в групах).
Мета:
перевірити рівень засвоєння та систематизації матеріалу учасниками семінару.
Кожній групі
педагогів пропонується скласти «методичні пазли» (текстовий зміст пазлів
тематичний – наприклад: критерії правильної організації та проведення заняття,
основні вимоги, поради собі та іншим педагогам тощо).
Вправа
«Валіза, кошик, м’ясорубка» (5 хв.).
Мета:
забезпечення зворотного зв’язку.
Хід
проведення:
Учасникам
пропонується три великих аркуші, на одному з них намальована валіза, на іншому
– кошик для сміття, на останньому - м’ясорубка. На жовтому листочку, який
прикріплюється до плакату з зображенням валізи, необхідно намалювати той
важливий момент, який учасник отримав під час роботи в групі, хоче забрати з
собою і використати в своїй діяльності. На синьому листочку – те, що виявилося
непотрібним, некорисним, те, що можна відправити в «кошик для сміття». Сірий
листочок - це те, що виявилося потрібним, не готовим до використання в своїй
роботі. Таким чином, те, що треба домислити, допрацювати, «докрутити»
відправляється на аркуш з зображенням м’ясорубки. Листочки пишуться анонімно і
приклеюються учасниками самостійно.
Підсумок
семінару. Рефлексія:
Наше життя є
те, що ми з нього робимо. Лише сама людина відповідальна за вибір який вона
робить. Свобода не гарантує, що вибір буде бездоганний і мудрий. Якби це було
так, люди б не страждали від сумнівів, тривоги, відчаю, почуття провини та
багатьох інших нав’язуваних собі неприємних відчуттів. Люди – мислячі істоти,
здатні переживати, вирішувати, аналізувати, вільно обирати свої дії. Людина не є
постійною, вона весь час знаходиться в процесі становлення та
самовдосконалення.