Форми організації гурткової роботи
Спільним для уроків в школі та
гурткових занять є те, що вони проводяться за сталим розкладом, програмним
плануванням, тривалістю, структурою. Але заняття мають свої особливості -
центральне місце тут займає практична і продуктивна робота учнів. Заняття у
вільний час улюбленою справою розвивають у дітей творчі інтереси, нахили,
здібності. Проте монотонність та одноманітність проведення занять гуртка можуть
знизити ефективність навчально-виховного процесу.
Саме використання різних форм
організації творчої діяльності дітей збуджує у них інтерес, прагнення творити,
серйозно та відповідально підходити до занять, до виконання своєї ролі та
внеску в спільну роботу.
Форма організації навчання — це зовнішній вияв узгодженої
діяльності учителя та учнів, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями:
за
кількістю учнів:
·
індивідуальні
форми навчання;
·
мікрогрупові;
·
групові;
·
колективні;
·
фронтальні
форми навчання.
|
за місцем
навчання:
·
шкільні
форми:
заняття в класі, в
майстерні, на пришкільній ділянці тощо;
·
позашкільні:
екскурсія, домашняя самостійна
робота, екскурсія на підприємство.
|
за
часом навчання:
·
урочні:
заняття гуртка;
· позаурочні:
вікторини,
конкурси, змагання, творчі вечори та інші.
|
за
дидактичною метою:
·
теоретичного
навчання:
вступне заняття,
конференція;
· комбінованого:
заняття, семі-нар-практикум,
домашня робота, консультація;
·
практичного:
практикум.
|
за
тривалістю
часу
навчання:
класичне
заняття (45хв), спарені заняття (90хв), а також заняття «без дзвінків».
|
Загалом форми організації
гурткової роботи з учнями можна об’єднати в три групи:
- індивідуальна робота учнів;
- групова (парна);
- масова (фронтальна,
колективна).
Масовою формою організації
навчальної діяльності учнів називають такий вид діяльності на занятті, коли всі
учні під безпосереднім керівництвом педагога виконують спільне завдання. При цьому педагог проводить роботу зі всією групою в єдиному темпі. У процесі розповіді,
пояснення, показу і под. він прагне одночасно впливати на всіх присутніх.
Фронтальна форма проведення
заняття найкраще забезпечує формування в учнів знань і умінь з технології
обробки різних матеріалів і загальної культури праці, її особливістю є те, що
всі учні одночасно виконують одну і ту ж роботу. Увага вчителя при цьому не
розсіюється, йому легше організувати клас до роботи і тримати його під
неослабною увагою протягом усього уроку, створювати атмосферу творчої
колективної праці.
На початку заняття вчитель
ставить перед учнями конкретне завдання, демонструє прийоми його виконання, а
потім контролює дії як окремих учнів, так і групи вцілому.
Фронтальну форму особливо
доцільно застосувати при виготовленні простих виробів, які учні можуть
виготовляти за один урок, що має для них велике значення.
Суттєвим
недоліком фронтальної форми навчальної роботи є те, що вона зорієнтована на
середніх учнів, учні з низькими навчальними
можливостями за таких умов не спроможні одержати повні знання, здобути вміння. Тому доцільно поряд із цією формою
використовувати інші форми організації навчальної роботи.
Індивідуальна форма організації роботи на
занятті передбачає самостійне виконання учнем однакових для всього класу
завдань без контакту з іншими учнями, але в єдиному для всіх темпі. Можлива безпосередня допомога педагога (допомога й
підбадьорювання під час самостійної роботи) і опосередкована (виконання
домашнього завдання за рекомендаціями педагога).
Індивідуальна форма роботи
використовується на всіх етапах заняття, для вирішення різних дидактичних
завдань: засвоєння нових знань і їх закріплення, формування і закріплення умінь
і навичок, для повторення і узагальнення пройденого матеріалу. Це її переваги.
Проте ця форма організації має й
недолік: учень ізольовано сприймає, осмислює і засвоює навчальний матеріал,
його зусилля і результат майже не узгоджуються із зусиллями інших, а також
важко контролювати всіх дітей, забезпечити потрібними матеріалами. Ці недоліки
компенсує групова форма діяльності учнів.
Групова форма організації навчальної діяльності передбачає створення невеликих
за складом груп у межах одного класу. Вирішення конкретних навчальних завдань
здійснюється завдяки спільним зусиллям членів групи. Групи можуть бути
стабільними чи тимчасовими, однорідними чи різнорідними. Найбільш ефективними,
як свідчать дослідження, є групи чисельністю 4-5 учнів, які мають різну
успішність.
При груповій
формі роботи навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, не обмежує
їх спілкування, взаємодопомогу і співробітництво, а навпаки, створює можливості
для об'єднання зусиль діяти погоджено і злагоджено, спільно відповідати за
результати виконання завдання. Водночас завдання в групі виконуються таким
способом, що дозволяє враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного
члена групи.
Ця форма проведення занять
застосовується тоді, коли фронтальна неможлива або недоцільна; при виготовленні
складних трудомістких виробів (виготовлення моделей з технічного конструктора);
при обмеженій кількості обладнання і матеріалів. Наприклад, кожна група
виготовляє певну частину загального (складного) виробу, а кожна дитина - окрему
деталь. Число груп залежить від навчальної мети і матеріального забезпечення
уроку. При комплектуванні груп слід враховувати побажання учнів, що позитивно
впливає на трудову дисципліну, прагнення виконати роботу якісно. Проте ця форма
занять потребує від учителя більшого напруження і вправності, ніж при
фронтальній формі роботи - доводиться здійснювати одночасно контроль за
виконанням різних робіт.
Найбільш ефективною групова форма
організації навчання є на етапах закріплення, поглиблення і систематизації
знань. Вона дозволяє учням за
короткий час актуалізувати теоретичні знання, оперативно перевірити засвоєння
навчального матеріалу, сформованість практичних умінь кожним членом групи, здійснити систематизацію знань та навичок.
Групова
навчальна діяльність учнів може бути:
- однорідною,
коли всі групи, на які поділений клас, виконують одне й те саме практичне
завдання;
-
диференційованою - різні групи в класі виконують різні завдання;
- кооперативною
— кожна група працює над виконанням частини спільного для всього класу
завдання;
- парною -
навчальна діяльність відбувається в мікрогрупах у складі двох учнів;
-
індивідуально-груповою - коли кожен член групи виконує частину завдання групи.
Успіх роботи в групах залежить
від уміння вчителя комплектувати групи, організовувати роботу в них,
розподіляти свою увагу так, щоб кожна група і кожен її учасник відчували
зацікавленість педагога у їх успіху, в нормальних і плідних міжособових
взаєминах.
Основні організаційні форми занять з технічної творчості
Індивідуальні форми:
Індивідуальна робота з учнями полягає в тому, що окремі учні
під керівництвом педагога поглиблено вивчають деякі питання, що стосуються
технічної творчості. Об'єкти для індивідуального моделювання підбираються так,
щоб діти могли виготовляти їх самостійно (наприклад, якісь нескладні технічні
моделі).
Індивідуальною формою є домашнє завдання – якщо дитина ще не
справляється, не встигла виконати виріб на занятті (перед цим учитель проводить
додатковий інструктаж).
Також використовується
індивідуальна робота при підготовці
дитини до участі в масових заходах.
Масові форми роботи:
Бесіди про працю і техніку, технічну творчість, про людей, які
мають до цього відношення, займають на заняттях велике місце. Педагогічна
ефективність бесіди підвищується, якщо вчитель використовує при цьому наочний
матеріал. Наприклад, при виготовленні моделі планерів, літаків учитель
демонструє серію картин, які показують, як в стародавні часи люди намагались
піднятись в повітря. Далі розповідає про винахід і конструювання літальних
апаратів. Це підвищує в учнів зацікавленість до занять.
Дуже цікавим є перегляд відеофільмів на технічну
тематику. Перед демонструванням учитель проводить невелику бесіду, мета якої
полягає в тому, щоб учні звернули увагу на найбільш важливі моменти. Іноді
вчителю доводиться давати коментарі до деяких кадрів. По закінченню відеофільму
учитель проводить підсумкову бесіду, відповідає на запитання учнів, дає
додаткові пояснення.
Читання технічної літератури має особливе значення в розвитку
пізнавальних здібностей дітей, в формуванні високих моральних якостей.
Використання ігор, завдяки цікавій, колективній формі, дозволяє закріпити
знання, підвищити активність учнів у процесі навчання, викликати пізнавальний
інтерес, розвити такі якості особистості, як комунікабельність, самостійність,
ініціативність.
Екскурсії є однією із найбільш цінних в педагогічному відношенні
форм навчально-виховної роботи. Вони служать для розвитку політехнічного
світогляду дітей, знайомлять з різними професіями, служать джерелом нових
цікавих спостережень, активізують пізнавальну діяльність, дозволяють вибрати
об'єкти для гурткової роботи.
Змагання є підсумком роботи учнів, дають можливість дітям
порівняти свої можливості, порівняно з іншими дітьми, в конструюванні і
моделюванні технічних пристроїв, а також в іх випробуванні (на швидкість,
дальність, міцність і т.п..). Можна проводити настільні ігри змагального
характеру з використанням технічних іграшок, особливо з молодшими школярами.
Вони розвивають у дітей пам'ять, швидкість реакції, точність рухів.
Виставки дитячої творчості - це один з ефективних наочних
засобів пропаганди технічної творчості, популяризації роботи гуртків та окремих
учнів.
Свята технічної творчості - це художнє оформлення
суспільного життя гуртка. На святах проводиться огляд досягнень в творчій діяльності,
конкурси юних моделістів, нагородження. Як правило, до таких свят готують і
виставки робіт учнів, можуть бути проведенні міні-змагання.
Також в педагогічній практиці використовують такі колективно-групові форми роботи, як: семінари, конференції (використовуються як для вивчення теми, так і для поглиблення та узагальнення знань); взаємонавчання (парна форма), «учень замість педагога» та різні форми інтерактивного навчання.