Здійснення роботи з профорієнтації гуртківців

Вважається, що позашкільна освіта – унікальна система роботи з дітьми в позаурочний час.  Діти хочуть зараз займатися тією справою, яка знадобиться їм при виборі майбутньої професії.
Профорієнтаційна робота повинна гармонійно вписуватися в систему діяльності керівника гуртків.  Одним із завдань  керівника гуртків позашкільного закладу  є розширення ключових і профільних компетентностей вихованців.
Керівники гуртків,  намагаюся в процесі гурткової роботи показати вихованцям ті сторони творчості, які мають практичне значення для сучасної трудової діяльності, розвинути в них правильне розуміння значущості творчості у різних професіях, збудити інтерес. Головне - захопити учнів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань і вмінь. Саме усвідомлення практичного значення гуртка, його місця в трудовій творчій діяльності, розвиває інтерес до певного виду діяльності, а разом з ним і до професій, пов’язаних із даним видом творчості.
Світ професій дуже різноманітний, складний, постійно зазнає змін. Адже відомо, що у зв’язку з розвитком науково-технічного прогресу, цілий ряд професій зникає, а натомість з’являються нові. В даний час кількість професій і спеціальностей сягнула далеко за 40 тис. Дуже часто ототожнюють поняття професія і спеціальність. Чим вони відрізняються?
Спеціальність - це конкретна сфера прикладання фізичних і духовних сил людини. Так, наприклад, у сфері медицини людина працює за спеціальністю лікаря – педіатра, терапевта, хірурга , уролога.
Професія - це група споріднених спеціальностей. Так, всі перераховані медичні спеціальності об’єднуються в групу професії “лікар”. Професія ”учитель” включає в себе ряд спеціальностей: учитель укр.мови і літератури, математики, фізики.
Поняття “професія” більш широке, ніж “спеціальність”, і їх не слід плутати. При виборі професії бажано конкретизувати вид майбутньої діяльності до певної спеціальності.
Класифікація професій – це розподіл їх за певною ознакою.
Уявлення про характер праці спеціаліста дає нам класифікація за предметом праці (запропонована психологом Е.О.Клімовим):
I. Тип професії “людина-природа” об`єднує професії, предметом праці яких є жива природа: рослинні і тваринні організми. До цього типу відносяться такі професії, як агроном, тракторист широкого профілю, зоотехнік, лісник, птахівник, ветеринар. 
II. До типу професій “людина-людина” відносяться професії, де предметом праці виступають люди. Прикладом цього типу професій можуть бути професії: вчитель, лікар, продавець, телефоніст, медсестра, вихователь офіціант. 
III. Тип професій “людина-знакова система” включає професії, де людина має справу з кресленнями, картами, текстами, символами. До цього типу відносяться, наприклад, такі професії: секретар-друкарка, редактор, бухгалтер, програміст, оператор зв’язку, телеграфіст, кресляр, топограф. 
IV. Тип професій “людина-техніка” вказує на те, що людина в процесі праці свою діяльність спрямовує на технічні об’єкти (машини, механізми). Найбільш поширеними професіями цього типу є: токар, слюсар, сталевар, шахтар, електромонтажник, технік-електрик, інженер-технолог, водій. 
V. Тип професій “людина-художній образ” об’єднує професії, пов’язані з образотворчою, музичною, акторсько-сценічною діяльністю. Такі професії, як художник, артист ансамблю, актор, композитор, скульптор, маляр-альфрейник, конструктор-модельєр одягу, письменник.
Класифікація професій за предметом праці допомагає розібратися у тому, які загальні вимоги ставить об’єкт праці до людини.
• Так, тип праці “людина-людина” вказує на те, що крім професійних знань, спеціаліст має бути тактовним, доброзичливим, легко спілкуватися з людьми різного характеру і темпераменту, уміти стримувати себе, мати добру пам’ять. 
• Професія типу “людина-художній образ” потребує від людини образного мислення, уяви, здібностей до сприймання кольору, форм., спостережливості. 
• В професіях типу “людина-техніка” важливі такі якості, як практичне мислення, точність, актуальність, технічна фантазія. 
• “Людина - природа”. Любов до природи. Тільки не “созерцательная”, а діюча. Необхідні такі якості, як ініціатива і самостійність в прийнятті конкретних виробничих задач. 
• “Людина - знакова система”. Такі якості: абстрактне мислення, зосередженість, посидючість, стійкість уваги. 
За характером праці виділяють два класи професій:  професії виконавчого класу (пов'язані з виконанням рішень, роботою за заданим зразком тощо),  професії творчого класу (пов'язані з контролем, плануванням, організацією і управлінням, конструюванням та ін..
Засвоєння гуртківцями інформації профорієнтаційного характеру буде ефективним тільки за певних умов: необхідно сформувати позитивне ставлення дітей до сприйняття профінформаційного матеріалу (доступний, об'єктивний та всебічний), форми його подачі мають бути досить різноманітними, щоб забезпечити активізацію сприйняття і розумової діяльності дітей: виготовлення спеціальних стендів, організація професіографічних заходів - екскурсій, зустрічей, бесід, досліджень, проведення спеціальних профінформаційних виховних заходів.
Профінформаційна робота повинна проводитися систематично і безперервно протягом усього періоду навчання у гуртках різного віку. В цьому тривалому процесі можна виділити 3 етапи:
1. Робота з гуртківцями молодшого шкільного віку. Основна задача - виховання у дітей загальної спрямованості на працю. Вона повинна показати важливість праці, її значення в житті людини і суспільства. Не ставиться ціль безпосередньо підвести гуртківців до вибору певної професії, а лише підготувати основу для цього вибору, на якій в подальшому будуть розвиватись професійні інтереси та наміри їх у старших класах.
2. Робота з гуртківцями середнього шкільного віку. Триває формування позитивного ставлення до усіх видів праці. Знайомство із якомога ширшим колом провідних професій. Увага керівника гуртка повинна бути спрямована на вивчення інтересів підлітків, їх розширення і поглиблення. 
3. Робота з гуртківцями старшого шкільного віку. Також плануються заходи, спрямовані на формування психологічної готовності до праці, розширення знань про світ праці. Всі профінформаційні заходи мають завершуватися складанням профорієнтаційної характеристики професії (професіограми). 
Професіограма - опис професії, що містить основні вимоги, які пред'являє професія до психологічних і фізичних особливостей людини (якості, які потрібно тренувати, розвивати). Наприклад, для професій типу "людина - людина" одна з вимог - комунікабельність, тобто така риса характеру, яка виявляється у привітності до інших людей, у прагненні бути завжди у колективі. А найсприятливішою для розвитку цієї риси є суспільна робота, участь у колективних заходах і ін. Знання вимог, які професія пред'являє до людини, - одна з найважливіших умов для організації цілеспрямованого професійного самовиховання гуртківця (свідомій і систематичній роботі над собою з метою удосконалення своєї придатності до обраної професії). Особливе значення у професіограмі мають відомості про те, що споріднює дану професію з іншими.
Комплексний підхід до профорієнтаційної роботи передбачає також і всебічне вивчення особистості гуртківця, щоб знайти правильні форми та методи подальшої роботи з ними. Вивчення необхідно проводити різними методами, але головне – систематично та цілеспрямовано. 
Найбільш поширеним методом вивчення гуртківців є спостереження, яке має певну ціль, проводиться за планом, а його підсумкові результати фіксуються. Застосовують також діагностичні бесіди, які можуть проводитись як індивідуально, так і з групами. Важливо, щоб бесіда була логічно пов’язана із навчальним матеріалом, поєднувалась з іншими методами і проходила при активній участі дітей. Можна проводити години спілкування «Вибір професії», «Азбука професій» та ін.
Значні можливості для ознайомлення з професіями мають екскурсії на підприємства, ВНЗ, зустрічі з представниками різних професій, вечори з використанням вікторин, ігор, диспути, конкурси, складання альбому професій, читання книг, випуск стінгазети, радіогазети, та інші форми роботи. Але і тут потрібне глибоке знання суті професії, тих деталей, які розкривають важливі моменти професійної праці. 

Цікаво організовані заходи, добре спланована робота гуртка за інтересами розвивають здібності дітей, їх творчу активність. В процесі позашкільної профорієнтаційної роботи відбувається розширення, поглиблення за закріплення основних профорієнтаційних понять та ідей; відбір змісту профорієнтаційної роботи спрямований на створення можливостей для прояву самостійності та творчості дітей в різних сферах діяльності (пізнавальній, трудовій, художній, суспільній та ін.); всі види виховної роботи сприяють активному застосуванню наявних знань і стимулюють вихованців до засвоєння нових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності. 


«Найвище завдання педагога - побачити іскру творчості і дати їй дорогу в життя».
Підписатися на: Дописи (Atom)